Коропська РДА
      Анонси












       

       

       

      Я маю право

      Назад

      Ви ще не приватизували квартиру? ваші дії

      Переважна більшість українців уже давно приватизували своє житло. Однак, є громадяни, які не  здійснили приватизацію житла. В когось не було на це часу, а в когось виникали проблеми, зокрема при подачі необхідних для приватизації житла документів до органів місцевого самоврядування. Адже в більшості випадків люди не знають чіткого переліку такої документації. І, на жаль, нерідко цим вміло користуються деякі чиновники, котрі вимагають від громадян надавати додаткові документи, які взагалі непередбачені чинним законодавством про приватизацію житла.

      Що дає Вам приватизація? Якщо в квартирі проживає, наприклад, стара людина і вона хоче, щоб її житло перейшло її спадкоємцям, то для цього потрібна приватизація квартири. В іншому випадку її квартира належить державі, а значить родичі не можуть її спадкувати. Приватизація дає можливість розпоряджатися такою квартирою. Тобто, з моменту приватизації ви маєте право її продавати, здавати в оренду, міняти, заставляти тощо. Приватизація квартири, по суті, це процес передачі державної власності в приватні руки. З приватизацією не потрібно зволікати, адже законодавство може змінитися і знову будуть встановлені крайні строки!”

      Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачає, що громадяни України можуть приватизовувати квартири, одноквартирні будинки та кімнати у гуртожитках. 

      Законодавець передбачає, що приватизація це безоплатна передача громадянам з розрахунку санітарної норми 21 кв. м загальної площі на особу та додатково 10 кв. м на сім'ю. Якщо площа квартири виявиться більшою – вам потрібно буде доплатити за «зайві» метри, а от якщо загальна площа квартири менша, то вам мають видати житлові чеки, сума яких визначається, виходячи з розміру недостатньої площі та відновної вартості 1 кв. м.

      Від роду квартири, її побудови та балансоутримувача потрібно буде звернутися до співробітників відділу приватизації житлового фонду районної адміністрації за місцем знаходження житла для отримання консультації щодо пакету документів, які необхідно зібрати для приватизації. Але за загальним правилом потрібно подати такі документи:

      - заяву встановленого зразка, підписану всіма повнолітніми членами сім'ї, які постійно проживають і зареєстровані в квартирі. (При цьому важливо пам'ятати, що оформлення заяви відбувається при обов'язковій присутності всіх членів сім'ї та пред'явленні ними паспортів (свідоцтв про народження для неповнолітніх осіб). У заяві зазначаються всі зареєстровані в квартирі (будинку) члени сім'ї, в т. ч. тимчасово відсутні і новонароджені. Підписати заяву замість тимчасово відсутнього члена сім'ї може інший член сім'ї за наявності нотаріально завіреної довіреності, що підтверджує згоду тимчасово відсутнього члена сім'ї на приватизацію житла. Таку заяву завіряється начальником ЖЕКу;

      - довідку про склад сім'ї наймача і про займані ними приміщення. Така довідка видається працівниками паспортного відділу ЖЕКу безкоштовно при пред'явленні паспортів всіх зареєстрованих у квартирі членів сім'ї (заявників) і дійсна протягом 1 місяця з дня видачі;

      - технічну документацію на квартиру (технічний паспорт на квартиру, поверховий план приміщень квартири або будинку, експлікацію приміщень). Взяти ці документи можна в БТІ;

      - документи, що засвідчують факт використання чи невикористання заявником права на приватизацію житла за попереднім місцем проживання (якщо хто-небудь із заявників міняв реєстрацію місця проживання після 15 березня 1993 р. Таким документом може бути паспорт - за умови, що в ньому є відмітка, що підтверджує використання права на приватизацію житла. Якщо в разі використання будь-ким із заявників права на приватизацію така особа у довільній письмовій формі дає згоду на приватизацію житла іншими особами, що проживають і зареєстровані в квартирі. Якщо в паспорті немає відмітки про використання права на приватизацію, необхідно отримати довідку з попереднього місця проживання про період проживання і про те, що заявник участі в приватизації не приймав або квартира за попереднім місцем проживання не приватизована. Для отримання цієї довідки працівник відділу приватизації надає заявнику на руки письмовий запит відповідної організації за місцем проживання);

      - довідку з "Ощадбанку" про використання суми житлового чека і його залишку (за умови їх наявності);

      - копії документа, що підтверджують право на пільгові умови приватизації - наприклад, якщо є надлишкова площа, а один із заявників має статус, який дає підстави для безкоштовної приватизації незалежно від розміру загальної площі житла;

      -  квитанцію про оплату послуг за оформлення документів на приватизацію;

      - копії паспортів всіх повнолітніх членів сім'ї (1 сторінка та сторінки із зазначенням реєстрації паспорта);

      - копію ордера на квартиру.

      Як видно з наведеного вище переліку, серед необхідних для приватизації житла документів довідок про відсутність комунальних боргів немає. А отже, громадяни не зобов’язані їх збирати та подавати до органу приватизації. Відповідно і чиновники, відповідальні за приватизацію житла, не мають права змушувати людей це робити».

      Відділ приватизації житлового фонду готує приватизаційні платіжні доручення для оплати житлових чеків на кожного повнолітнього і неповнолітнього члена сім'ї та видає їх заявникам, які потрібно оплатити протягом місяця.

      Для отримання свідоцтва про право власності заявнику необхідно подати у відділ приватизації житла паспорта всіх повнолітніх і свідоцтва про народження всіх неповнолітніх мешканців квартири, а також погашення корінців платіжних доручень.

      Свідоцтво на право власності на квартиру підлягає обов'язковій реєстрації в органі державної реєстрації прав на нерухоме майно, а саме у державній реєстраційні службі України. Після відповідної реєстрації квартира вважається приватизованою, а отже вашою приватною власністю, яку ви можете продавати, дарувати, заповідати інше.

       


       

      Відпустка без збереження заробітної плати

      Відпустку без збереження заробітної плати надають, як правило, у зв'язку з  подіями в житті працівника за умови, що він уже встиг використати або не напрацював право на щорічну оплачувану відпустку. 

      Згідно до статті 4 закону України “Про відпустки” (далі — закону) одним з видів відпусток є відпустка без збереження заробітної плати, яка надається відповідно до статей 25, 26 даного закону. Основними умовами для надання такої відпустки має бути:

      - згода сторін;

      - сімейні обставини;

      - тривалість не більше 15 календарних днів на рік.

      Статтею 25 закону України «Про відпустки» передбачено обставини, за яких працівникові обов’язково на його бажання надається відпустка без збереження зарплати, зокрема:

      1) матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

      2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, - тривалістю до 14 календарних днів;

      3) матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 закону, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина-інвалід підгрупи А" - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку;

      3-1) матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 цього Закону, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;

      4) учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - тривалістю до 14 календарних днів щорічно. Особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений відповідно до закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - тривалістю до 21 календарного дня щорічно;

      5) особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, - тривалістю до 21 календарного дня щорічно;

      6) пенсіонерам за віком та інвалідам III групи - тривалістю до 30 календарних днів щорічно;

      7) інвалідам I та II груп - тривалістю до 60 календарних днів щорічно;

      8) особам, які одружуються, - тривалістю до 10 календарних днів;

      9) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер - тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних - тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;

      10) працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;

      11) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування - тривалістю, визначеною у медичному висновку;

      12) працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, - тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;

      13) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, - тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;

      14) сумісникам - на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;

      15) ветеранам праці - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

      16) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, - тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;

      17) працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, - тривалістю 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі.

      За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини;

      18) працівникам на період проведення антитерористичної операції у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції.

      Для одержання вiдпустки за сімейними обставинами працiвник у заявi на iм’я роботодавця про надання такої вiдпустки має зазначити сiмейнi обставини, що спричинили потребу в такiй вiдпустцi. Перелiк цих причин законодавством не встановлений, оскiльки їхня важливiсть залежить вiд конкретних обставин, що можуть скластися в життi того чи iншого працiвника. Рiшення надавати чи не надавати працiвниковi з тiєї чи іншої причини таку вiдпустку належить до компетенцiї роботодавця.

      Важливими гарантіями при наданні відпусток без збереження заробітної плати, встановленими ст. 25 і 26 закону є те, що на час їх надання за працівником зберігається його місце роботи (посада), а час перебування в таких відпустках зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (ст. 9 Закону).

      Частиною 2 ст. 4 закону передбачено, що колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток. Слід зазначити, що ця норма не поширюється на відпустку за сімейними обставинами, так як такий вид відпустки визначений законом та встановлена конкретна тривалість цієї відпустки. Встановлення інших видів неоплачених відпусток є порушенням законодавства про працю.

      Відповідно до ч. 3 ст. 23 закону оплата інших видів відпусток, передбачених колективним договором та угодами, трудовим договором, провадиться з прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обов’язкових платежів до бюджету або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники.

      В установах і організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата цих відпусток провадиться в межах бюджетних асигнувань та інших додаткових джерел.

       


       

      Обізнаний – значить захищений

      7 лютого 2018 року в рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» керівником аппарату районної державної адміністрації Світланою Яциною було проведено інформаційно-просвітницьке  навчання  для  працівників структурних підрозділів районної державної адміністрації.  

      Учасники навчання ознайомилися зі змінами у законодавстві стосовно передачі землі поза межами населених пунктів у власність об'єднаним територіальним громадам, а також зі змінами у законі з протидії  домашньому насильству.

      З урядовим рішенням  щодо передачі землі поза межами населених пунктів у власність об’єднаних територіальних громад присутніх ознайомила завідувач юридичного сектору Вікторія Шкляр. За її словами, передача землі поза межами населених пунктів у власність об’єднаних територіальних громад сприятиме  їх розвитку, адже відтепер самі громади прийматимуть рішення, які стимулюватимуть розвиток сільськогосподарського виробництва, залучення інвестицій, суттєво збільшать надходження до місцевих бюджетів. Також децентралізація земельних відносин дозволить побороти проблему корупції в цій сфері.

      З питання  прийняття нового  закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству»  проінформував завідувач сектору у справах сім’ї, молоді та спорту Володимир Лучко. «Зміни в законі передбачають жорсткіші покарання для кривдників та дозволяють нацполіції контролювати поведінку порушника, аби уникнути повторного насилля. Вперше в Україні ввели кримінальну відповідальність за домашнє насильство»,- зазначив Володимир Лучко.

      Підводячи підсумки навчання, керівник апарату районної державної адміністрації Світлана Яцина нагадала ще раз всім присутнім, що 2018 рік оголошено роком реалізації «Я МАЮ ПРАВО!», головним завданням якого є сформувати нову правову свідомість шляхом інформування громадян про їхні права та механізми захисту.

       

      Сектор інформаційної діяльності та
      комунікацій з громадськістю РДА

       


       

      Посилено відповідальність осіб, які мають заборгованість зі сплати аліментів

      06 лютого 2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», яким посилено відповідальність за несплату аліментів.

      Зокрема, передбачена адміністративна відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, у вигляді виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

      Суспільно корисні роботи – новий вид адміністративного стягнення, виконання якого здійснюватиметься шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначатиметься відповідним органом місцевого самоврядування. За виконання суспільно-корисних робіт порушнику нараховуватиметься плата, яка йтиме на подальше погашення заборгованості зі сплати аліментів.

      Суспільно корисні роботи не призначатимуться особам, визнаним інвалідами I або II групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.

      Законом також передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, встановлюються тимчасові обмеження боржника у праві виїзду за межі України, керування транспортними засобами, полювання, користування вогнепальною мисливською, пневматичною зброєю - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

      Крім того, до законодавчих актів вносяться зміни, які надають право тому із батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина, самостійно вирішувати питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку, за наявності довідки, виданої органом державної виконавчої служби, про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

      За правовою допомогою звертайтесь до Менського місцевого центру з надання БВПД з 9-00 год. до 18-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Героїв АТО, буд.9, тел.: (0244) 3-30-01.Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.

                             

      За інформацією Менського МЦ з надання
                                                                                   безоплатної вторинної правової допомоги

       
       

       

       


      Не знаєш як вирішити спір?


      Що треба робити?

      Встанови права та обов’язки учасників спору. 

      ТИ МАЄШ ПРАВО:

      1. Зробити це самостійно
      Якщо кожен з учасників діє добросовісно, як правило, можна виявити причини спору та врегулювати його самостійно. 
      2. Залучити юриста
      • Подзвони до Єдиного контакт-центру 0 800 213 103 та отримай правову консультацію
      • Звернися до центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги або отримай правову консультацію від юристів, які надають платні послуги, юристів громадських правозахисних організацій, параюристів, юристів, які надають свої послуги на умовах pro bono, юридичних клінік при вищих навчальних закладах тощо.

      ЗАПАМ’ЯТАЙ:

      ТИ МАЄШ ПРАВО вирішити спір самостійно!

      Які є способи вирішення спору?

      Неформалізовані:
      • самостійне вирішення спору учасниками правовідносин через переговори,
      • вирішення спору за сприяння третьої особи – медіатора.
      Такі способи позбавлені державного примусу і є ефективними лише за умови, якщо обидві сторони бажають вирішення конфлікту на взаємовигідних умовах.

      Формалізовані: 
      • суд,
      • інший орган державної влади чи місцевого самоврядування, уповноважений на вирішення певної категорії спорів.
      Наприклад, спір між батьками щодо прізвища та імені дитини при державній реєстрації народження може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
      Такі способи, як правило, забезпечені державним примусом, рішення прийняті за результатами таких процедур є обов’язковими для сторін. 

      Третейський суд – недержавний незалежний орган, що утворюється на підставі угоди сторін спору для вирішення суперечки між ними. 

      ВИРІШЕННЯ СПОРУ ЧЕРЕЗ ПЕРЕГОВОРИ

      В переважній більшості випадків спір можна врегулювати без звернення до суду та пов’язаних з цим додаткових (матеріальних, організаційних та інших) витрат.
      Це можна зробити, наприклад, шляхом добровільного виконання порушеного зобов’язання, тлумачення договору, у випадку, якщо спір виник через різне розуміння понять, що містяться в договорі, внесення змін до договору чи його розірвання, тощо. 

      ВИРІШЕННЯ СПОРУ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕДІАТОРА

      У випадку, якщо сторони самостійно не дійшли згоди, вони можуть спільно звернутися до третьої особи – медіатора, задля вироблення способу врегулювання спору, який би влаштовував усі сторони. Медіатор не має права приймати обов’язкові для сторін рішення чи зобов’язувати сторони до вчинення певних дій.

      ВАЖЛИВО:

      Самостійне вирішення спору є найбільш бажаним способом, оскільки лише він дозволяє задовольнити інтереси усіх учасників спору. 
      Сторони мають право застосувати вказані способи врегулювання спорів на будь-якій його стадії та незалежно від того, чи звернулись вони вже до інших способів врегулювання спору.

      Не вдалося вирішити спір самостійно?

      ЗВЕРТАЙСЯ ДО УПОВНОВАЖЕНОГО ОРГАНУ!

      Якщо сторонам не вдалося вирішити спір ні самостійно, ні за допомогою медіатора, будь-яка зі сторін може звернутися до уповноваженого органу.
      Проконсультуйся з юристами щодо того:
      • який орган державної влади чи місцевого самоврядування уповноважений на вирішення конкретного спору,
      • який порядок звернення до такого органу,
      • як підготувати необхідні документи.

      ВИРІШЕННЯ СПОРУ В СУДІ

      Конституція України гарантує кожному право на захист його прав у суді.

      Що таке спір?

      Спір – це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, який виникає внаслідок різного розуміння ними взаємних прав та обов’язків, що перешкоджає їх реалізації, та у якому кожен з учасників захищає свої права. 
      При цьому, сторони можуть і не «сперечатися» буквально, але своєю бездіяльністю або неналежним виконанням юридичних обов’язків порушувати права іншої сторони і таким чином викликати протиріччя.

      Які бувають спори?

      За змістом, тобто за характером прав та обов’язків, якими наділені учасники правовідносин:
      • сімейні,
      • земельні, 
      • житлові, 
      • цивільні, 
      • господарські, 
      • адміністративні, 
      • корпоративні, 
      • трудові.

      ВАЖЛИВО:

      Способи вирішення спору визначаються залежно від змісту правовідносин.
      Спори можуть виникати не лише на стадії реалізації правовідносин, а і до їх виникнення (переддоговірні спори) або припинення (відшкодування збитків тощо).

       

       

      Назад



       

      22 Лютого 2018 16:21
      21 Лютого 2018 10:10
      15 Лютого 2018 08:48
      09 Лютого 2018 09:37
      09 Лютого 2018 09:30
      08 Лютого 2018 11:50
      06 Лютого 2018 14:12
      05 Лютого 2018 16:28
      25 Січня 2018 09:25
      25 Січня 2018 09:00
      23 Січня 2018 12:05
      22 Січня 2018 16:36